Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з всесвітньої історії у 6 класі

Вступ. КОЛИ І ЯК РОЗПОЧАЛАСЯ ІСТОРІЯ ЛЮДСТВА

Знаю:

• час появи людини на теренах України;
• послідовність періодів історії людства, якими послуговуються богослови, антропологи, археологи й історики.

Розумію:

• предмет і завдання історії;
• сутність наукових і релігійних теорій походження людини;
• періодизацію як спосіб упорядкування історії;
• давню історію України як складову світової історії;
• критерії, які історики й археологи використовують для періодизації історії України та світової історії;
• поняття «ера (історична доба)», «кам’яний вік», «бронзовий вік», «залізний вік», «первісні часи», «античність», «антропологія», «археологія».

Умію:

• співвіднести дату події з історичним періодом (з допомогою шкали часу);
• розв’язати історичну задачу на обчислення часу;
• вправно користуватися підручником для виконання завдань у класі й удома.

Розділ 1. ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

Знаю:

• назви відомих пам’яток (стоянок) первісних людей на теренах України;
• винаходи і пам’ятки культури первісних людей (за матеріалами з теренів України).

Розумію:

• сутність «неолітичної революції» як процесу переходу людства від привласнювального (збиральництво, мисливство, рибальство ) до продуктивного (відтворювального) господарства (землеробства, скотарства і ремесел);
• сутність первісних форм релігійних вірувань: фетишизму, тотемізму, анімізму та магії; 
• риси господарства, суспільного устрою й світосприйняття як основу історичного опису життя людей у минулому;
• поняття «homo sapiens (людина розумна)», «стоянка первісних людей», «археологічна культура», «родова громада (рід)», «територіальна (сусідська) громада», «плем’я», «ремесло», «мораль», «звичай».

Умію:

• співвіднести археологічну й історичну періодизацію історії стародавнього світу;
• показати на карті стоянки первісних людей і територіальні межі трипільської культури;
• описати спосіб життя первісних людей;
• розпізнавати пам’ятки трипільської культури.

Розділ 2. СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

Знаю:

• хронологічні й територіальні межі давньоєгипетської цивілізації, цивілізацій Дворіччя (Шумер, Вавилон), Фінікії (міст-держав) та Ізраїльсько-Юдейського царства;
• час об’єднання Єгипту, укладення кодексу законів Хаммурапі;
• роки правління царів Давида і Соломона; 
• назви відомих пам’яток давньоєгипетської цивілізації (Великі піраміди), Дворіччя (стела Хаммурапі), Фінікії (алфавіт), Ізраїльсько-Юдейського царства (Біблійні заповіді, храм Соломона).

Розумію:

• цивілізацію як історично-культурний феномен;
• вплив природно-географічних умов на господарське життя, організацію влади та міфологію давніх суспільств;
• причини виникнення міст, соціальних верств і держави;
• поняття «цивілізація», «іригаційне (зрошувальне) землеробство», «колонізація», «суспільство», «суспільна верства», «держава», «місто-держава», «фараон», «закон», «реформа», «релігія», «політеїзм», «монотеїзм», «Біблія», «міфологія», «ієрогліф», «клинопис»;
• вплив світогляду на спосіб життя давніх людей і суспільств;
• причини злету і занепаду стародавніх держав і суспільств;
• організацію суспільств і держав як основу для їх характеристики засобами історії;
• значення Біблії як історичного джерела.

Умію:

• позначити на карті (використовуючи географічні орієнтири) давні цивілізації й міста;
• охарактеризувати давні суспільства і держави;
• описати повсякденне життя представників різних верств давніх суспільств;
• осмислити і передати враження, яке могли справляти на давнє населення і справляють на туристів пам’ятки мистецтва Давнього Єгипту та Передньої і Центральної Азії (Великий сфінкс, храм Соломона та ін.);
• зіставити умови розвитку та характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту і Передньої та Центральної Азії.

Розділ 3. АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Знаю:

• часову послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної) цивілізацій;
• хронологічні межі існування на території України грецьких поселень (полісів); 
• часову послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів; 
• хронологічні межі існування Римської республіки та Римської імперії;
• час зародження й утвердження християнства, визнання християнства державною релігією Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну (Візантію); 
• пам’ятки культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь, пектораль із кургану Товста Могила, маяк Александрії, Колізей у Римі, Венера Мілоська та ін.);
• час формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини;
• самоназви і пам’ятки культури давніх слов’ян.

Розумію:

• ідейну близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур;
• особливості античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін і Риму, безправ’я рабів; 
• причини піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти), Великої Скіфії та Римської держави;
• передумови Великої грецької колонізації та Великого переселення народів;
• внесок античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах;
• виникнення передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення, господарського (землеробство) і культурного розвитку;
• історичне значення християнства;
• поняття «еллінізм», «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія», «пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат», «диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія», «курган», «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян».

Умію: 

• охарактеризувати й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти, становище патриціїв і плебеїв;
• охарактеризувати суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа, повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я, діяльність Перикла, Александра Македонського, Юлія Цезаря та Октавіана Августа (на вибір учителя/учительки);
• визначити причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської церкви;
• пояснити, як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя;
• охарактеризувати спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ) давніх слов’ян;
• визначити причини розселення давніх слов’ян поза межі території історичної прабатьківщини;
• показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів та ін.).

Розділ 4. ВИТОКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ІНШИХ СУЧАСНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Знаю:

• хронологічні межі Великого переселення народів;
• час формування європейської, китайської, індійської, ісламської та інших сучасних цивілізацій; 
• пам’ятки культури китайської (Велика китайська стіна, порцелянова армія Цинь Шіхуанді) й індійської (Мохенджо-Даро) цивілізацій.

Розумію:

• вплив культурних запозичень на розвиток відкритих і закритих цивілізацій, пов’язаність культур зниклих і сучасних цивілізацій;
• соціальний досвід і культурні здобутки народів Середземноморського культурного простору, Велике переселення народів, поширення християнства й падіння Західної Римської імперії як витоки й умови формування сучасної європейської цивілізації;
• досвід античної цивілізації як запоруку ефективної відповіді європейців на цивілізаційні виклики сучасності;
• поняття «цивілізація», «історичний досвід», «варна», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство», «іслам».

Умію: 

• визначити внесок давніх греків і римлян у культуру сучасних європейських народів, зокрема українців;
• показати на карті: а) територіальні межі європейської, китайської, індійської, ісламської цивілізацій; б) долини річок Інд, Ганг, Хуанхе, Янцзи, терени давніх Індії й Китаю;
• визначити особливості господарства, суспільного життя й культури давніх Індії та Китаю