Творчість Н. Яремчука
ЗАДИВЛЮСЬ У ТВОЇ ОЧІ
В сяйві вулиць промайнула ти,
Та погляд твій мене не покинув,
І з тих пір надією живу,
Що знов тебе зустріну!
Задивлюсь в твої ласкаві очі,
Задивлюсь, задивлюсь!
Не забути очі ті дівочі,
Не забуть, не забуть!
Ось настав той довгожданий день,
Щасливий день, бо ми вже з тобою
Святом вулиці ідемо вдвох
В полоні у любові!
Задивлюсь в твої ласкаві очі,
Задивлюсь, задивлюсь!
Не забути очі ті дівочі,
Не забуть, не забуть!
…………………………………………………………..
СВІТЛОФОР
А на тому боці вулиці
Серед натовпу людей,
Ти стоїш одна зажурена,
Всюди виглядаєш мене.
Крикну: “Ти не йди! Чекай! Вертай!”,
Та машин лунає хор.
Голос мій розтане в гуркоті,
Ще й червоний світлофор!
Світлофор, світлофор,
Добрим будь до мене!
Світлофор, світлофор,
Вислухай хоч раз!
Світлофор, світлофор,
Спалахни зеленим!
Світлофор, світлофор,
Зупини машини,
Нам – щасливий час!
Хай ота ріка бунтується
Серед міста і людей,
Не страшна стихія вулиці,
Що повз нас машини несе.
Ми з тобою скоро стрінемось
Разом, тільки ти і я.
На одному боці річеньки
Буде нам світить зоря!
Світлофор, світлофор,
Добрим будь до мене!
Світлофор, світлофор,
Вислухай хоч раз!
Світлофор, світлофор,
Спалахни зеленим!
Світлофор, світлофор,
Зупини машини,
Нам – щасливий час!
…………………………………………………………..
ПАРОПЛАВИ
В морі чорному, а чи в білому
Все життя моє й моя любов.
І скажу тобі першим ділом я,
Як на березі зустріну знов:
Пароплави ходять в морі,
Світять їм далекі зорі,
Пароплави ходять в морі,
Їх даль віта;
А тобі не відгадати,
Що нам в тих морях шукати,
Бо для тебе синє море –
Одна вода.
Нам коротше рейс, легше труд його
Як на березі нас рідні ждуть.
Що ж, знайди собі сухопутного,
Бо морячкою тобі не буть.
Пароплави ходять в морі,
Світять їм далекі зорі,
Пароплави ходять в морі,
Їх даль віта;
А тобі не відгадати,
Що нам в тих морях шукати,
Бо для тебе синє море –
Одна вода.
Переклад з російської. Оригінальний текст – Ігоря Шаферана.
…………………………………………………………..
ВІКНА ТВОРЧОСТІ
Присвята Левку Дутковському в день його 30-тиріччя
В нічному спокої —
Неспокій.
Бентежні гами в серці стукотять.
Час не для нього, спокій не для нього,
Пісні Черемошу із гір дзвінких летять.
Вливаються у вікна, що невгасно,
Очима гір в гнізді мелодій
Ніч не сплять,
Весняно, літньо, зимньо і осінньо
Снагою творчого неспокою горять.
Заглянути не кожен може в вікна,
Не кожен може працю осягнути,
Роками там кувалась пісня-криця,
Щоб переможно в людях задзвеніти.
Тепер злетіла,
Неповторно-щира,
В пориві гір до неба
Велично, всевладно,
Летить світами свіжим, гірським вітром,
Про край співає,
Рідний, незрівнянний.
І добрі люди знають,
Що горить в тих вікнах,
Хто іскри з кременю скелі креше —
Теж.
Хай сила Черемошу незборима
Без океану в ній буяв меж.
Тож дай творцю снагу
Од Сонця невичерпну.
Одвічним полум’ям для рідних гір горіть,
Не падати у відчай,
Знаходить завжди силу,
Не гаснути, як зорі,
А творить.
09.04.1973 р. м. Вижниця
…………………………………………………………..
МОЯ ВКРАЇНОНЬКА
Моя Вкраїнонька,
Калинонька моя,
Душі моєї цвіт
Краплинка я твоя,
Свята з давен віків
Вкраїна золота.
Таких болів-жалів
Не знав в віках,
Знущались сотні літ,
Тепер з’явилася із небуття,
Прийшла у світ,-
Тебе не любить він.
Чому жорстокість нам
Продовжується в цім ?
А сонце в нас одне,
Для всіх народів віддає тепло своє.
Запам’ятайте всі:
Нам не дасте тепло,
То холод вам усім.
Є на Землі земля – це Україна,
Українонька моя.
Зросла в нещасті ти,
Але тобі цвісти,
Хай йде у безвісти
Все зло світів.