Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з історії України в 9 класі

ВСТУП. «ДОВГЕ» ХІХ СТОЛІТТЯ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ТЕРИТОРІЯ, НАСЕЛЕННЯ, ВЛАДА

Знати:

• хронологічні межі та ознаки Нового часу, час включення українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
• адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
• чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.

Розуміти:

• поняття: «“довге” ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження»;
• головні цілі та сутність політики Російської та Австрійської імперій на території України;
• зумовленість густоти залюднення природно-географічними та економічними чинниками;
• вплив подій (зокрема Французької революції 1789 р.) і тенденцій європейської історії на розвиток України;
• ХІХ століття як час суспільної модернізації, соціальних і національних рухів у Європі;
• модернізацію як перехід від традиційного аграрного до сучасного індустріального та урбанізованого суспільства.

Уміти:

• обґрунтувати хронологічні межі історичного («довгого») ХІХ ст.;
• показати на карті українські території в складі Російської та Австрійської імперій;
• схарактеризувати політичне і соціальне становище України на зламі ХVІІІ– ХХ ст.;
• пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Знати:

• назви і час існування козацьких формувань: Задунай ська Січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське/Кубанське козацьке військо; час початку індустріальної революції в Україні, польського Листопадового повстання, діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Розуміти:

• поняття: «індустріальна революція (промисловий переворот)», «національна ідентичність», «національний рух» («національне відродження»);
• вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
• роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;
• вплив польського національно-визвольного руху на суспільні настрої в Україні;
• програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
• зв’язки між соціальними і національними рухами.

Уміти:

• показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій , території, охоплені соціальними протестами;
• схарактеризувати політичний і соціально-економічний стан під російської України, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання українського національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
• пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;
• визначити розбіжності в цілях українського, польського (національних) і російського (опозиційного до самодержавства) рухів на території України;
• обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка.

Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Знати:

• історичні обставини включення українських територій (Галичини, Буковини, Закарпаття) до Габсбурзької монархії;
• період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів».

Розуміти:

• поняття: «будителі», «Весна народів», «освічений абсолютизм»;
• причини, які зумовили провідну роль Греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
• ідейні засади діяльності гуртка «Руська трійця», Головної Руської ради;
• історичне значення альманаху «Русалка Дністровая».

Уміти:

• показати на карті Галичину, Буковину й Закарпаття в складі Австрійської імперії;
• схарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбурґів, реформи періоду «освіченого абсолютизму» та їхній вплив на українське населення;
• визначити напрями і результати діяльності «Руської трійці», досягнення революції 1848–1849 рр., роль грекокатолицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;
• обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Могильницького, Лук’яна Кобилиці, Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ ХVІІІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

Знати:

• дати відновлення діяльності Львівського університету, заснування університетів у Харкові та Києві, ліцеїв у Кременці, Одесі, гімназії вищих наук у Ніжині, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розуміти:

• поняття: «класицизм», «національна культура», «романтизм»;
• гасло «пробудження/відродження» (мови, традицій тощо) як поштовх до національних рухів народів, які не мали власної державності;
• суперечності розвитку української культури під впливом модернізацій них процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
• причинно-наслідковий зв’язок між модернізацій ними процесами та змінами в житті й побуті людини;
• значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії, літературних та історичних творів у становленні української національної ідентичності.

Уміти:

• схарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
• визначити особливості розвитку освіти, науки й культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
• пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізацій них процесів для розвитку національної освіти і культури;
• розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів класицизму і романтизму;
• узагальнити діяльність Василя Каразіна, Григорія Kвітки-Основ’яненка, Івана Котляревського, Миколи Гоголя, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського, Пантелеймона Куліша, Петра Гулака-Артемовського, Тараса Шевченка.

Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Знати:

• хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини в Російські імперії, будівництва залізниці Одеса–Балта, створенн Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, «Братства (Братерства) тарасівців», ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розуміти:

• поняття: «громадівський рух», «земство», «індустріалізація», «інтелігенція», «урбанізація»;
• особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х рр. на території України;
• причинно-наслідкові зв’язки між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення;
• роль різночинної інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні (модернізації) суспільства;
• спрямованість українського руху на формування модерної нації;
• вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на розвиток українського руху;
• зародження та поширення серед єврейської інтелігенції ідеології сіонізму як основи збереження єврейської національної ідентичності в умовах посилення з боку імперської влади антисемітських настроїв; культурно-просвітницьке спрямування кримськотатарського національного руху.

Уміти:

• схарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні в пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х рр.;
• визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституцій ного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;
• пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
• схарактеризувати кримськотатарське національне відродження;
• обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Ісмаїла Гаспринського, Михайла Драгоманова, Олександра Кониського.

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Знати:

• дати утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, Руськоукраїнської радикальної партії, Української національно демократичної партії.

Розуміти:

• поняття: «кооперативний рух», «народовці/українофіли», «нова ера», «органічна праця», «радикали», «русофіли/москвофіли», «український П’ємонт»;
• особливості соціально-економічного і політичного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської імперії.

Уміти:

• схарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Товариства
• імені Шевченка (літературного, а пізніше – наукового);
• пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті АвстроУгорської імперії, причини виникнення
• радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
• роль конституційно-парламентської системи в розвитку національних рухів народів Австро-Угорської імперії (зокрема українського);
• визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;
• історичну зумовленість ідеї «соборної України» – національної єдності підросійських і підавстрійських частин української території;
• обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Франка, Олександра Барвінського, Юліана Бачинського, Юліана Романчука, Юрія Федьковича.

Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

Знати:

• дати створення Революційної української партії (РУП), утворення в Російській імперії Державної думи, проведення виборчої реформи в Австро-Угорській імперії (запровадження загального виборчого права).

Розуміти:

• поняття: «страйк», «народне віче», «монополія», «політизація національного руху», «ксенофобія»;
• тенденції й протиріччя соціально-економічної та суспільно-політичної модернізації України початку ХХ ст.;
• вплив Російської революції 1905–1907 рр. на український національний рух у Російській імперії;
• значення австрійського конституцій-но-парламентського устрою для розвитку українського руху.

Уміти:

• схарактеризувати соціально-економічні зміни в Україні на зламі ХІХ–ХХ ст., діяльність політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період Російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;
• визначити і пояснити цілі та особливості проведення в Україні столипінської аграрної реформи;
• пояснити причини і визначити наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр.;
• обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Івана Боберського, Кирила Трильовського, Костя Левицького, Миколи Міхновського, Михайла Грушевського.

Розділ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В СЕРЕДИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

Знати:

• дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, перетворення літературного Товариства імені Шевченка на наукове, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розуміти:

• поняття: «емансипація», «меценат», «реалізм», «секуляризація», «український модерн/модернізм»;
• суперечливість умов, у яких розвивалася українська культура (залежність від національної політики імперій);
• роль науки, освіти, мистецької культури в розвитку українського руху, зокрема в обґрунтуванні української національної ідеї, визначенні цілей національного руху в боротьбі з імперськи устроєм;
• значення доброчинності та меценатства для розвитку української освіти й культури; доброчинність і меценатство як вияв взаємодії моралі та економіки;
• роль церкви в суспільно-політичному і культурному житті українців та інших народів на теренах України.

Уміти:

• схарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни у світогляді людини і повсякденному житті;
• розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізм;
• обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Богдана і Варвари Ханенків, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Лесі Українки, Марії Заньковецької, Миколи Лисенка, Михайла Грушевського, Михайла Коцюбинського, родини Тобілевичів, Соломії Крушельницької.