Тернопільський навчально-виховний комплекс
"Школа-ліцей №6 ім. Н.Яремчука"

Архів публікацій

Травень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з історії України в 9 класі

Документи

 

ВСТУП. «ДОВГЕ» ХІХ СТОЛІТТЯ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ТЕРИТОРІЯ, НАСЕЛЕННЯ, ВЛАДА

Знати:

  • хронологічні межі та ознаки Нового часу, час включення українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
  • адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
  • чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.

Розуміти:

  • поняття: «“довге” ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження»;
  • головні цілі та сутність політики Російської та Австрійської імперій на території України;
  • зумовленість густоти залюднення природно-географічними та економічними чинниками;
  • вплив подій (зокрема Французької революції 1789 р.) і тенденцій європейської історії на розвиток України;
  • ХІХ століття як час суспільної модернізації, соціальних і національних рухів у Європі;
  • модернізацію як перехід від традиційного аграрного до сучасного індустріального та урбанізованого суспільства.

Уміти:

  • обґрунтувати хронологічні межі історичного («довгого») ХІХ ст.;
  • показати на карті українські території в складі Російської та Австрійської імперій;
  • схарактеризувати політичне і соціальне становище України на зламі ХVІІІ– ХХ ст.;
  • пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

 

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Знати:

  • назви і час існування козацьких формувань: Задунай ська Січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське/Кубанське козацьке військо; час початку індустріальної революції в Україні, польського Листопадового повстання, діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Розуміти:

  • поняття: «індустріальна революція (промисловий переворот)», «національна ідентичність», «національний рух» («національне відродження»);
  • вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
  • роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;
  • вплив польського національно-визвольного руху на суспільні настрої в Україні;
  • програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
  • зв’язки між соціальними і національними рухами.

Уміти:

  • показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій , території, охоплені соціальними протестами;
  • схарактеризувати політичний і соціально-економічний стан під російської України, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання українського національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
  • пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;
  • визначити розбіжності в цілях українського, польського (національних) і російського (опозиційного до самодержавства) рухів на території України;
  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка.

 

Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Знати:

  • історичні обставини включення українських територій (Галичини, Буковини, Закарпаття) до Габсбурзької монархії;
  • період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів».

Розуміти:

  • поняття: «будителі», «Весна народів», «освічений абсолютизм»;
  • причини, які зумовили провідну роль Греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
  • ідейні засади діяльності гуртка «Руська трійця», Головної Руської ради;
  • історичне значення альманаху «Русалка Дністровая».

Уміти:

  • показати на карті Галичину, Буковину й Закарпаття в складі Австрійської імперії;
  • схарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбурґів, реформи періоду «освіченого абсолютизму» та їхній вплив на українське населення;
  • визначити напрями і результати діяльності «Руської трійці», досягнення революції 1848–1849 рр., роль грекокатолицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;
  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Могильницького, Лук’яна Кобилиці, Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

 

Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ ХVІІІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

Знати:

  • дати відновлення діяльності Львівського університету, заснування університетів у Харкові та Києві, ліцеїв у Кременці, Одесі, гімназії вищих наук у Ніжині, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розуміти:

  • поняття: «класицизм», «національна культура», «романтизм»;
  • гасло «пробудження/відродження» (мови, традицій тощо) як поштовх до національних рухів народів, які не мали власної державності;
  • суперечності розвитку української культури під впливом модернізацій них процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
  • причинно-наслідковий зв’язок між модернізацій ними процесами та змінами в житті й побуті людини;
  • значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії, літературних та історичних творів у становленні української національної ідентичності.

Уміти:

  • схарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
  • визначити особливості розвитку освіти, науки й культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
  • пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізацій них процесів для розвитку національної освіти і культури;
  • розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів класицизму і романтизму;
  • узагальнити діяльність Василя Каразіна, Григорія Kвітки-Основ’яненка, Івана Котляревського, Миколи Гоголя, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського, Пантелеймона Куліша, Петра Гулака-Артемовського, Тараса Шевченка.

 

Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Знати:

  • хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини в Російські імперії, будівництва залізниці Одеса–Балта, створенн Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, «Братства (Братерства) тарасівців», ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розуміти:

  • поняття: «громадівський рух», «земство», «індустріалізація», «інтелігенція», «урбанізація»;
  • особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х рр. на території України;
  • причинно-наслідкові зв’язки між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення;
  • роль різночинної інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні (модернізації) суспільства;
  • спрямованість українського руху на формування модерної нації;
  • вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на розвиток українського руху;
  • зародження та поширення серед єврейської інтелігенції ідеології сіонізму як основи збереження єврейської національної ідентичності в умовах посилення з боку імперської влади антисемітських настроїв; культурно-просвітницьке спрямування кримськотатарського національного руху.

Уміти:

  • схарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні в пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х рр.;
  • визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституцій ного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;
  • пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
  • схарактеризувати кримськотатарське національне відродження;
  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Ісмаїла Гаспринського, Михайла Драгоманова, Олександра Кониського.

 

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Знати:

  • дати утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, Руськоукраїнської радикальної партії, Української національно демократичної партії.

Розуміти:

  • поняття: «кооперативний рух», «народовці/українофіли», «нова ера», «органічна праця», «радикали», «русофіли/москвофіли», «український П’ємонт»;
  • особливості соціально-економічного і політичного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської імперії.

Уміти:

  • схарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Товариства
  • імені Шевченка (літературного, а пізніше – наукового);
  • пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті АвстроУгорської імперії, причини виникнення
  • радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
  • роль конституційно-парламентської системи в розвитку національних рухів народів Австро-Угорської імперії (зокрема українського);
  • визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;
  • історичну зумовленість ідеї «соборної України» – національної єдності підросійських і підавстрійських частин української території;
  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Франка, Олександра Барвінського, Юліана Бачинського, Юліана Романчука, Юрія Федьковича.

 

Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

Знати:

  • дати створення Революційної української партії (РУП), утворення в Російській імперії Державної думи, проведення виборчої реформи в Австро-Угорській імперії (запровадження загального виборчого права).

Розуміти:

  • поняття: «страйк», «народне віче», «монополія», «політизація національного руху», «ксенофобія»;
  • тенденції й протиріччя соціально-економічної та суспільно-політичної модернізації України початку ХХ ст.;
  • вплив Російської революції 1905–1907 рр. на український національний рух у Російській імперії;
  • значення австрійського конституцій-но-парламентського устрою для розвитку українського руху.

Уміти:

  • схарактеризувати соціально-економічні зміни в Україні на зламі ХІХ–ХХ ст., діяльність політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період Російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;
  • визначити і пояснити цілі та особливості проведення в Україні столипінської аграрної реформи;
  • пояснити причини і визначити наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр.;
  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Івана Боберського, Кирила Трильовського, Костя Левицького, Миколи Міхновського, Михайла Грушевського.

 

Розділ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В СЕРЕДИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

Знати:

  • дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, перетворення літературного Товариства імені Шевченка на наукове, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розуміти:

  • поняття: «емансипація», «меценат», «реалізм», «секуляризація», «український модерн/модернізм»;
  • суперечливість умов, у яких розвивалася українська культура (залежність від національної політики імперій);
  • роль науки, освіти, мистецької культури в розвитку українського руху, зокрема в обґрунтуванні української національної ідеї, визначенні цілей національного руху в боротьбі з імперськи устроєм;
  • значення доброчинності та меценатства для розвитку української освіти й культури; доброчинність і меценатство як вияв взаємодії моралі та економіки;
  • роль церкви в суспільно-політичному і культурному житті українців та інших народів на теренах України.

Уміти:

  • схарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни у світогляді людини і повсякденному житті;
  • розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізм;
  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Богдана і Варвари Ханенків, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Лесі Українки, Марії Заньковецької, Миколи Лисенка, Михайла Грушевського, Михайла Коцюбинського, родини Тобілевичів, Соломії Крушельницької.
Дата: 25 січня, 2023
Автор: Адміністрація школи
 
 

Три речі не можна втрачати: спокій, надію і честь

Випадкові фото

Історія школи

Тернопільська СШ №6 заснована в 1947 році. Спершу вона не мала власного приміщення, а тому функціонувала в корпусах СШ №1 (зараз тут Українська гімназія імені І. Франка) та політехнічного інституту (зараз ТНТУ ім І. Пулюя). У 1960 році школа одержала нове приміщення по вул. Леніна, 25 (зараз це вул. Руська, 6), в якому знаходиться і тепер. ...
Читати далі...

Міні Відеогалерея

Педагогічний колектив

Абрамик Любов Богданівна - вчитель англійської мови Кічук Марія Іванівна - вчитель математики Сеник Надія Михайлівна - вчитель української мови та літератури Флешар Олександра Богданівна - вчитель української мови та літератури Гайда Галина Володимирівна - вчитель біології Голда Оксана Василівна - керівник гуртка Лоджук Тарас Григорович - вчитель фізичної культури Ненич Олена Зіновіївна - вчитель початкових класів Вишневська Наталія Петрівна - вчитель початкових класів Лисобей Людмила Василівна - вчитель математики Марцинюк Олександра Степанівна - вчитель початкових класів Маланюк Борис Орестович - керівник драматичного гуртка Остапчук Ольга Миколаївна - вчитель математики Гриненко Наталія Володимирівна - практичний психолог Доскоч Галина Володимирівна - вчитель математики Антонюк Наталія Петрівна - вчитель англійської мови Анцібор Наталія Олексіївна - вчитель світової літератури Бабій Наталія Зіновіївна - вчитель початкових класів Белендюк Руслана Степанівна - вчитель музики Бичок Надія Йосипівна - вчитель початкових класів Буртник Тамара Іванівна - вчитель початкових класів Бутова Ольга Вікторівна - вчитель початкових класів Бутрин Ольга Богданівна - вчитль фізики Вишневська Лариса Петрівна - вчитель хімії Вишньовська Наталія Михайлівна - вчитель початкових класів Гандзола Михайло Васильович - керівник гуртка Горбач Наталія Дмитрівна - вчитель образотворчого мистецтва Горин Олег Петрович - вчитель фізичної культури Грицак Мар'яна Ярославівна - вчитель математики Грицина Мар'яна Степанівна - вчитель початкових класів Данилків Тетяна Ярославівна - соціальний педагог Дубчак Марина Віталіївна - вчитель англійської мови Ензельт Олександр Миколайович - вчитель фізики Заверуха Людмила Любомирівна - вчитель початкових класів Зозуляк Сергій Володимирович - вчитель історії Зотько Ольга Василівна - вчитель початкових класів Кіцак Оксана Романівна - вчитель біології Кавецька Марія Йосипівна - вчитель початкових класів Казакова Віра Миколаївна - вчитель української мови і літератури Катола Антоніна Іванівна - вчитель англійської мови Кашуба Наталія Богданівна - вчитель англійської мови Когут Марія Зіновіївна - вчитель географії Кольба Валентина Олексіївна - заступник директора з виховної роботи Кріль Любов Степанівна - вчитель початкових класів Куземко Наталія Дмитрівна - вчитель німецької мови Кулешко Віталій Іванович - вчитель математики Купецька Ольга Петрівна - вчитель англійської мови Сорока Ольга Петрівна - вчитель музики, етики, естетики Лень Марія Василівна - вчитель англійської мови Лихачинська Іванна Іванівна - вчитель історії Лоджук Надія Романівна - вчитель початкових класів Лотоцька Наталія Богданівна - вчитель української мови та літератури Лукашова Валентина Володимирівна - вчитель географії Матвіїв Іван Йосипович - вчитель історії Матвіїшин Світлана Сергіївна - керівник драматичного гуртка Мелимука Анна Олексіївна - вчитель християнської етики Михайлишин Ніна Володимирівна - вчитель української мови та літератури Моліцька Алла Леонідівна - вчитель хімії Мотрук Віра Іванівна - вчитель математики Недошитко Віктор Дмитрович - вчитель трудового навчання Олійник Діана Петрівна - вчитель англійської мови Остапчук Вадим Олександрович - вчитель креслення Пагут Віра Петрівна - учитель інформатики Паланиця Любов Григорівна - керівник військово-патріотичного гуртка, вчитель хімії Рачинська Галина Степанівна - вчитель української мови та літератури Роговська Ольга Яківна - вчитель фізичної культури Сагайдак Надія Стефанівна - вчитель англійської мови Синюк Людмила Йосипівна - вчитель ОБЖ Сиротюк Світлана Василівна - вчитель біології Соколова Ольга Михайлівна - вчитель інформатики Тарноруда Олег Петрович - вчитель історії Тимочко Надія Іванівна - вчитель початкових класів Тимчак Ірина Андріївна - педагог-організатор Ткачук Оксана Петрівна - вихователь ГПД Туровська Надія Романівна - бібліотекар Холодняк Наталія Василівна - вчитель світової літератури Хомич Галина Василівна - вчитель фізичної культури Чикалова Надія Максимівна - вчитель фізичної культури Яремчук Ганна Семенівна - вчитель трудового навчання
© ТНВК "Школа-Ліцей №6 ім. Н.Яремчука", 2013 - 2024
Всі права захищено.