Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з історії України у 8 класі
Розділ 1. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ у XVI – першій половині XVII ст.
Знати:
– дати укладення Литовських статутів, створення Пересопницького Євангелія, укладення Люблінської унії, Берестейської церковної унії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу», утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії;
– територіальний поділ України на початок XVІ ст., адміністративно-територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії.
Розуміти:
– поняття «вертеп», «гравюра», «колегія», «полемічна література», «рента», «сеймики», «слов’яно-греко-латинська школа», «унійна (греко-католицька) церква», «фільварок», «церковні братства»;
– значення Люблінської унії для русько-українського суспільства;
– особливості організації державної влади у Речі Посполитій;
– основні риси політичної культури Речі Посполитої: республіканські цінності (договірний характер влади; право як вища цінність, можливість суспільного діалогу);
– місце українських земель в економічній системі Речі Посполитої та Європи;
– особливості магдебурзького права на українських землях;
– укладення Берестейської унії як спроби православних ієрархів реформувати православну церкву та зробити її конкурентоспроможною;
– значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України.
Уміти:
– розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ – першої половини XVІІ ст. процеси політичного, соціально-економічного, культурного та релігійного життя на теренах України;
– показати на карті територіальний поділ України на початок XVІ ст., адміністративнотериторіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;
– пояснювати особливості формування уявлень про Русь як окрему складову Речі Посполитій;
– знаходити в історичних джерелах факти відстоювання українською шляхтою своєї окремішності;
– схарактеризувати політичне, господарське та релігійне життя на українських землях у XVІ –першій половини XVІІ ст.;
– розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств як елементів широкого самоврядування;
– визначити причини і наслідки укладення Берестейської унії;
– оцінити значення: 1) релігійної полеміки між православними й уніатами для реформування релігійного та культурного життя; 2) утворення Острозької слов’яно-греко-латинської школи та Київської (Києво-Могилянської) колегії;
– обґрунтувати свої судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст., зокрема таких, як Василь-Костянтин
Костянтинович Острозький, Петро Могила;
– розпізнавати та характеризувати пам’ятки архітектури, споруджені в стилі ренесанс на теренах сучасної України.
Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)
Знати:
– дати заснування Хортицької, Томаківської, Базавлуцької, Микитинської Січей, час виникнення реєстрового козацького війська, чинності «Ординації Війська Запорозького…»;
– напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.;
– факти про участь козаків у війнах РП.
Розуміти:
– поняття «Великий кордон», «Великий Луг», «гетьман», «Запорозька Січ», «зимівник», «кіш», «козак», «козацька рада», «козацькі клейноди», «кошовий отаман», «курінь», «низове козацтво», «покозачення», «політична культура», «полк», «сотня», «реєстрове козацтво», «річкові пороги», «уходництво»;
– передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;
– затвердження урядом РП реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;
– становлення козацького стану як вихідців із різних соц. груп із різною політ. культурою, цінностями та життєвими стратегіями;
– причини козацьких повстань; характер козацьких виступів як боротьби за станові права;
– особливості залученості козаків до релігійних процесів у Речі Посполитій;
– роль вихідців із шляхетського середовища, як носіїв річпосполитської політичної культури, у боротьбі за станові козацькі права.
Уміти:
– розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;
– показати на карті об’єкти, що свідчать про формування козацького стану;
– схарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;
– описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки, пов’язані з козацтвом;
– визначати причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей; активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років, Куруківської, Переяславської угод, «Ординації Війська Запорозького…».
Розділ 3. КОЗАЦЬКА РЕВОЛЮЦІЯ середини XVII ст. І ВІЙНА ЗА СУВЕРЕНІТЕТ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ другої половини ХVІІ ст.
Знати:
– хронологічні межі козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави; дати укладення Зборівської угоди, «Березневих статей», Гадяцької угоди, Андрусівського перемир’я, Корсунської угоди, «Вічного миру», Карловицького мирного конгресу; проведення «Чорної ради» поблизу Ніжина, здійснення Чигиринських походів;
– місця основних подій козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави.
Розуміти:
– поняття «Військо Запорозьке/Гетьманщина», «Військо Низове Запорозьке/Запорозька Січ», «козацька держава», «козацька революція», «наказний гетьман», «Руїна», «суверенітет»; різницю між поняттями «Військо Запорозьке/Гетьманщина» та «Військо Запорозьке Низове/Запорозька Січ»;
– сутність козацької революції, що зумовиластворення української козацької держави;
– еволюцію повстання Богдана Хмельницького: від боротьби за станові права до війни за суверенну державу;
– Гадяцьку угоду як спадкоємність козацько-шляхетського проєкту Русі – «третього» складника Речі Посполитої;
– «Руїну» як боротьбу різних політично-соціальних проєктів розвитку козацької України.
Уміти:
– розмістити в хронологічній послідовності битви і походи козацької революції, війн під проводом Б.Хмельницького та його наступників, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами; відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період «Руїни»;
– показати на карті кордони української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв;простежити на основі карти хід боротьби за утвердження державного суверенітету на теренах сучасної України;
– розповісти про перебіг козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;
– зіставити і порівняти умови Зборівського і Білоцерківського договорів,«Березневих статей»;
– визначити передумови, причини та наслідкикозацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;
– проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами, роль козацької дипломатії у боротьбі за державність;
– обґрунтувати свої судження про військово-політичну діяльність таких історичних діячів, як Б.Хмельницький, Д.Многогрішний, І.Богун, І.Брюховецький, І.Виговський, І.Самойлович, І.Сірко, П.Тетеря, П. Дорошенко, Ю.Немирич, Ю.Хмельницький.
Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА (Гетьманщина) другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.
Знати:
– адміністративно-територіальний устрій, органи влади, військо, судочинство Війська Запорозького/Гетьманщини;
– особливості формування й устрою козацьких полків Слобідської України;
– зміни статусу і підпорядкування Запорожжя (Війська Запорозького Низового);
– дату підпорядкування Київської православної митрополії московському патріарху.
Розуміти:
– поняття «Генеральна рада», «генеральна старшина», «гетьман», «етнічна група», «займанщина», «козацька старшина», «політична еліта», «полк», «Слобідська Україна», «сотня»;
– сутність козацько-шляхетських форм державності;
– Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету.
Уміти:
– показати на карті адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, Слобідської України, Запорожжя (Війська Запорозького Низового);
– схарактеризувати адміністративно-територіальний, державний, політичний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини та Запорожжя (Війська
Запорозького Низового);
– схарактеризувати нову політичну еліту – козацьку старшину та її роль у боротьбі за збереження і розбудову української державності.
Розділ 5. УКРАЇНА ТА РАННЬОМОДЕРНІ ІМПЕРІЇ ХVІІІ ст.
Знати:
– основні віхи боротьби за збереження української державності;
– хронологічні межі існування Чортомлицької, Кам’янської, Олешківської, Нової (Підпільненської) Січей; періоди розгортання опришківського й гайдамацького рухів; дати остаточної ліквідації гетьманства і козацького устрою, поділів Речі Посполитої;
– землі України, що потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої.
Розуміти:
– поняття «академія», «гайдамаки», «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Кам’янська Січ», «Коліївщина», «куруци», «Нова (Підпільненська) Січ», «Олешківська Січ», «опришки», «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика»/«Бендерська конституція»), «паланка»;
– нові геополітичні реалії XVIII ст.;
– основні етапи ліквідації Російською імперією суверенітету козацької держави;
– наслідки втручання російського уряду в управління Гетьманщиною за Першої і Другої малоросійських колегій та «Правління гетьманського уряду»;
– особливості: 1) втягнення Гетьманщини у події Північної війни та міжнародних відносин початку –середини XVIII ст.; 2) становища Кримського ханства і наслідки втрати його державності;
– колонізацію Росією Півдня України як знищення, привласнення, використання вже існуючої на тих землях козацької, кримськотатарської, османської інфраструктури, господарства, здобутків;
– внесок Києво-Могилянської колегії (академії) в розвиток освіти;
– особливості розвитку культури періоду
«козацького бароко».
Уміти:
– розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;
– показати на карті території Гетьманщини, Нової Січі, полків Слобідської України, українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої; райони розгортання опришківського та гайдамацького рухів;
– схарактеризувати політику Російської імперії й Австрійської держави щодо українських земель;
– встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії; опришківського та гайдамацького рухів;
– обґрунтувати свої судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.
– упізнавати та характеризувати пам’ятки української культури другої половини ХVІІ –ХVІІІ ст.
Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ
Розуміти:
– взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств.
Уміти:
– встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;
– визначити внесок українського суспільства ХVІ –ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
– зіставляти і порівнювати типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу;
– оцінити роль козацтва в історії України.
Написати коментар:
FaceBook VK Сайт