Предметні компетентності із зарубіжної літератури (10 клас)

Зміст навчального матеріалу

1.Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.). «Одіссея» (1-2 уривки за вибором учителя) Міфологічні, пригодницькі й побутові елементи в «Одіссеї». Уславлення людського розуму, вірності, винахідливості й допитливості. Засудження беззаконня, насильства й несправедливості та самовпевненості й марнославства. Образ Одіссея.

2. Специфіка італійського Відродження, його основні етапи, представники. Данте Аліґ’єрі (1265 – 1321). «Божественна комедія» (Пекло, І, V). Роль Данте Аліґ’єрі в історії європейської культури. Поема «Божественна комедія» як філософсько-художній синтез середньовічної культури й утілення ідей раннього Відродження. Особливості композиції поеми. Концепція світу й людини. Алегоричний зміст образів та епізодів. Жанрова своєрідність твору.
3. Ренесанс в Англії. Здобутки й представники. Вільям Шекспір (1564 – 1616). «Гамлет». Здобутки драматургії В. Шекспіра. Філософські та моральні проблеми в трагедії «Гамлет». Провідні мотиви твору. Художній простір (данське королівство як символ). Гамлет – вічний образ світової літератури. Багатогранність шекспірівських характерів. Відкритість твору в часі, його рецепція та інтерпретації в наступні епохи. (ТЛ) Міф, епічна поема, вічний образ, трагедія.
4. Романтизм у Німеччині. Ернст Теодор Амадей Гофман (1776 – 1822). «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Е. Т. А. Гофман як представник гротескної течії романтизму. Віхи мистецького шляху. Протиставлення філістерів та ентузіастів як провідний конфлікт творчості Е. Т. А. Гофмана. Особливості сюжету й композиції повісті «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Гротескні образи. Викривальний зміст твору. Символіка.
5. Розвиток романтизму в США, видатні представники. Волт Вітмен (1819 – 1892). «Листя трави» (1-2 уривки за вибором учителя). Місце В. Вітмена в літературному процесі США. Особливості світобачення митця. Зв’язок збірки «Листя трави» з історією та життям Америки. Тематика, проблематика, композиція збірки «Листя трави». Образ ліричного героя. Символи. Традиції й художнє новаторство В. Вітмена.
6. Роман як жанр літератури, його формування і провідні ознаки. Різновиди роману XIX ст., національна своєрідність.

Стендаль (Марі Анрі Бейль, 1783 – 1842). «Червоне і чорне». Творчий шлях письменника, його внесок у скарбницю психологічної прози XIX ст. Конфлікт молодої людини та суспільства в романі «Червоне і чорне». Образ Жульєна Сореля. Зображення соціального середовища у творі. Символіка.

7.Оскар Вайльд (1854 – 1900). «Портрет Доріана Грея». Ідейно-естетичні погляди і творчий шлях митця. Проблема краси й моралі в романі «Портрет Доріана Грея». Система образів. Еволюція головного героя. Роль фантастики у творі. Символіка. Традиції і новаторство О. Вайльда в жанрі роману.

8.Модернізм як літературно-мистецький напрям кінця XIX – початку XX ст. Течії раннього модернізму: символізм, імпресіонізм, неоромантизм. Франція Шарль Бодлер (1821 – 1867). «Квіти зла» («Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»). Ш. Бодлер – пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка «Квіти зла» (загальна характеристика). Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш. Бодлера.

9. Теоретичні засади й художні відкриття поезії французького символізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці. Поль Верлен (1844 – 1896). «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня». Естетичні погляди поета у вірші «Поетичне мистецтво». Зображення пейзажів природи і душі в «Осінній пісні». Сугестивність, музичність, живописність лірики.
10. Артюр Рембо (1854-1891). «Голосівки», «Моя циганерія». Художнє новаторство А. Рембо. Поєднання рис імпресіонізму й символізму в сонеті «Голосівки». Образ ліричного героя у вірші «Моя циганерія». (ТЛ) Модернізм, символізм, імпресіонізм, неоромантизм, символ.
11. Моріс Метерлінк (1862 – 1949). «Синій птах». М. Метерлінк як теоретик і практик «нової драми». Концепція символістського театру. Ідея одухотворення життя й відновлення втрачених зв’язків у драмі-феєрії «Синій птах». Особливості розвитку сюжету. Роль фантастики. Символіка образів. Трактування фіналу.
12. Мо Янь (Гуань Моє, нар. 1955). «Геній». Мо Янь – сучасний китайський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури. «Геній» – історія талановитого юнака, який наполегливо шукає спосіб убезпечення людей від руйнівних землетрусів. Гуманістична сутність образу та духовна стійкість героя на шляху до мети. Зміни у сприйманні Цзян Дачжі однокласниками, вплив героя на пробудження їхньої свідомості.
13. Йоанна Яґелло (нар. 1974). «Кава з кардамоном». Й. Яґелло – польська письменниця, авторка творів для дітей та молоді. «Кава з кардамоном»: Синтез підліткової повісті (стосунки в родині, перше кохання) та детективу (розгадування сімейної таємниці). Проблема батьків і дітей. Образ головної героїні.
14. 14. Н. Ґейман – англійський письменник-фантаст, автор романів, графічних новел і коміксів. «Чому наше майбутнє залежить від читання» – лекція Н. Ґеймана про важливість читання в житті людини.

        Вивчаючи зарубіжну літературу в старшій школі, учні мають набути таких предметних компетентностей:

      Знаннєвий компонент

Учень / учениця:

• знає ідейно-художній зміст літературних творів у контексті розвитку культури й суспільства;
• розуміє зміст прочитаного; називає літературні факти, явища, твори, імена письменників, перекладачів тощо;
• формулює визначення понять, власну думку;
• записує стислу (тези) й розширену інформацію (зокрема самостійно здобуту); пояснює літературні факти, явища, образи, теми, сюжети тощо;
• наводить приклади художніх засобів у творі, літературних фактів і явищ у контексті розвитку напрямів, течій, жанрів, стилів.

Діяльнісний компонент

Учень / учениця:

• розпізнає літературні факти, явища, напрями, течії, жанри, стилі;
• розрізняє засоби художньої виразності, індивідуальні стилі митців;
• описує персонажів, їхні риси, поведінку, умови життя, соціально-культурний контекст;
• складає план (простий, складний), таблиці, будує схеми;
• порівнює літературні факти, явища, сюжети, теми, образи, мотиви, засоби художньої виразності, особливості національних літератур;
• аналізує літературні жанри, твори (цілісно та окремі аспекти);
• класифікує літературні факти, явища, образи тощо;
• характеризує образи персонажів, образ автора;
• установлює зв’язки художньої літератури й культури, суспільства, науки; визначає літературознавчі терміни й поняття, засоби художньої виразності, їхню семантику і функції в тексті;
• виконує творчі роботи різних видів;
• планує, прогнозує розвиток сюжетів, образів, тем, ідей тощо;
• дотримується правил усного й писемного мовлення, грамотно формулює думку, позицію;
• виготовляє (самостійно) продукцію, пов’язану із вивченням зарубіжної літератури (малюнок, листівка, обкладинка, буктрейлер, презентація та ін.); уміло поводиться в різних комунікативних ситуаціях;
• використовує набутий досвід вивчення зарубіжної літератури;
• уміє орієнтуватися в колі класичної та сучасної літератури; розв’язує завдання в різних життєвих ситуаціях на підставі набутого культурного досвіду.

Ціннісний компонент

Учень / учениця:

• усвідомлює значення художньої літератури для сучасної людини й суспільства;
• обговорює прочитане;
• критично ставиться до інформації, формує власне бачення проблем;
• оцінює художню вартість творів класики й сучасності;
• висловлює судження щодо прочитаних літературних творів, образів, тем, сюжетів тощо;
• обстоює, аргументує власну позицію, думку;
• обґрунтовує ідею, думку, гіпотезу;
• узагальнює набутий культурний досвід вивчення літературних творів;
• робить висновки щодо розвитку літератури в різних країнах, взаємозв’язків української та зарубіжних літератур, зв’язків літератури й мистецтва, значення української перекладацької школи в діалозі культур.