Предметні компетентності із зарубіжної літератури (11 клас)

Зміст навчального матеріалу

1.Виклики сучасного світу. Значення літератури та культури для збереження миру й духовності. Роль вітчизняної перекладацької школи для популяризації світової літератури й формування українського читача. Літературні премії світу, письменникилауреати та їхній внесок у боротьбу за мир і духовність. (ТЛ) Діалог культур. Поглиблення поняття про художній переклад.

 (ЛК) Специфіка сучасної культури та роль літератури в ні

2. Німецьке Просвітництво та його вплив на розвиток Європи. Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749 – 1832). «Фауст» (І частина), останній монолог Фауста (ІІ частина). Віхи життя та значення діяльності Й. В. Ґете для світової культури. Історія створення трагедії «Фауст». Особливості композиції. Проблематика. Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття й призначення людини. Опозиція Фауст – Мефістофель. Фауст і Маргарита. Жанрова своєрідність твору. (ТЛ) Трагедія. Поглиблення поняття про художній образ.
3. Модерністська проза початку ХХ ст. (загальна характеристика). Світоглядні й естетичні засади модернізму, його художнє новаторство. Модерністські явища в художній прозі на початку ХХ ст. Ф. Кафка, Дж. Джойс і М. Пруст як зачинателі модернізму в європейській прозі. Екзистенціалізм, його філософські засади та представники.
4. Франц Кафка (1883 – 1924). «Перевтілення». Життя і творчий шлях Ф. Кафки. Зображення відчуження особистості в новелі «Перевтілення». Образ Грегора Замзи: проблемність, метафоричність, символічність. Розкриття у творі світового буття як абсурдного. Особливості композиції, функції фантастики. Характерні риси стилю Ф. Кафки, поєднання реалістичних і міфологічних елементів у гротескному світі.
5. Франція Альбер Камю (1913 – 1960). «Чума». Віхи життя й особливості світогляду А. Камю. Роман «Чума»: проблематика, сюжет і композиція, притчевість твору, алегоризм образів і ситуацій. (ТЛ) Модернізм, екзистенціалізм, притча, гротеск.
6. Розмаїття течій модернізму й авангардизму в європейській ліриці XX ст. Франція. Ґійом Аполлінер (Вільгельм Альберт Володимир Олександр Аполлінарій Костровицький, 1880 – 1918). «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо». Ґійом Аполлінер – поет-авангардист. Зв’язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність «сюрреалізму» письменника, його художні новації в царині лірики. Збірки «Алкоголі. Вірші 1898 – 1913 рр.», «Каліграми. Вірші Миру і Війни». Специфіка віршованої форми каліграм («Зарізана голубка й водограй»). Тема кохання й часу у вірші «Міст Мірабо». Верлібр у творчості Ґійома Аполлінера.
7. Райнер Марія Рільке (1875 – 1926). «Згаси мій зір…», «Орфей, Еврідіка, Гермес», збірка «Сонети до Орфея» (огляд). Своєрідність поглядів і поетики Р. М. Рільке. Діалог ліричного героя з Богом («Згаси мій зір…»). Переосмислення античних міфів у віршах митця («Орфей, Еврідіка, Гермес», збірка «Сонети до Орфея»). Філософський характер і художня довершеність лірики поета.
8. Іспанія. Федеріко Ґарсіа Лорка (1898 – 1936). «Про царівну Місяцівну», «Гітара». Віхи творчого шляху й художні здобутки Ф. Ґарсіа Лорки. Жанрове розмаїття його лірики. Яскраві образи й символи у віршах поета. Своєрідність художнього світу Ф. Ґарсіа Лорки.
9. Розвиток жанру антиутопії у XX ст.: ознаки та представники. Велика Британія Джордж Оруелл (Ерік Артур Блер, 1903 – 1950). «Скотоферма» або «1984» (1 твір за вибором учителя). Зв’язок творчості Дж. Оруелла із соціально-історичною ситуацією доби. Викриття сутності тоталітарної системи та її ієрархії в антиутопіях митця. Боротьба проти страху й рабської покірності в суспільній свідомості. Образ головного героя в динаміці. Поетика антиутопії (фантастика, мова, символи, алегорії та ін.). (ТЛ) Антиутопія, конфлікт, сатира, соціальна фантастика.
10. Німеччина. Епічний театр Б. Брехта: теоретичні засади й художня практика. Бертольт Брехт (1898 – 1956). «Матінка Кураж та її діти». Б. Брехт – драматург-новатор. Зображення війни як засобу збагачення в драмі «Матінка Кураж та її діти». Ідеї попередження та риси «епічного театру» в п’єсі.
11. 11. Генріх Белль (1917 – 1985). «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Життєвий і творчий шлях письменника. Засудження антигуманної сутності Другої світової війни, її руйнівних наслідків для людства в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Образ школи як художня модель нацистської Німеччини. Зображення війни з погляду важко пораненого юного солдата. Символічний зміст назви оповідання, її зв’язок з історією Спарти. Форма твору (внутрішній монолог). Специфіка змалювання образу головного героя (відсутність імені, виразних індивідуальних рис, байдужість до світу, зміни в його внутрішньому світі та ін.). Художні деталі. Підтекст. Авторська позиція.
12. Німецькомовна поезія. Пауль Целан (1920 – 1970). «Фуга смерті». Віхи життя й творчості Пауля Целана. «Фуга смерті» – один із найвідоміших творів про Голокост. Художнє новаторство митця. Ключові метафори («чорне молоко світання», «могила в повітрі») як відтворення жахливої реальності Освенціму. Прийом протиставлення. Провідні мотиви та їхня роль у творі. Трансформація біблійних образів і мотивів у творі.
13. США Ернест Міллер Гемінґвей (1899 – 1961). «Старий і море». Віхи життя й творчості митця. «Кодекс честі» героїв Е. М. Гемінґвея. Реалістичний, міфологічний і філософський плани повісті «Старий і море». Символіка образів (риба, море, рибалка, хлопчик та ін.). Образ Сантьяго. Ознаки притчі у повісті.
14. Колумбія. Ґабріель Ґарсіа Маркес (1927 – 2014). «Стариган із крилами». Короткі відомості про життя митця, лауреата Нобелівської премії. Специфіка «магічного реалізму» Ґ. Ґарсіа Маркеса. Синтез реального і фантастичного в оповіданні Ґ. Ґарсіа Маркеса «Стариган із крилами». Відображення моральної деградації людства. Символічний зміст образу янгола. Ідея прагнення до внутрішнього вдосконалення, морального відродження, повернення до вічних цінностей.
15. Провідні тенденції в драматургії другої половини ХХ ст. Формування «театру абсурду» як явища театрального авангарду в 1950-1960-х рр., його провідні ознаки. Огляд здобутків митців («Гостина старої дами» Ф. Дюрренматта, «Санта-Крус» М. Фріша, «Носороги» Е. Йонеско, «Чекаючи на Годо» С. Беккета). Жанрові новації (драма-притча, трагікомедія та ін.). Значення іронії, гротеску у творах.
16. Аргентина. Хуліо Кортасар (1914 – 1984). «Менади». Короткі відомості про письменника. Фантасмагорична картина безумства натовпу в оповіданні Х. Кортасара «Менади». Відображення сучасних соціальних, психологічних, етичних проблем у творі. Специфіка індивідуального стилю митця: поєднання реалістичних і фантастичних елементів, калейдоскопічність подій, символіка, метафоризм, пародія. (ТЛ) «Театр абсурду», постмодернізм, інтертекстуальність, «магічний реалізм».
17. Загальна характеристика розвитку кримськотатарської літератури й культури. Таїр Халілов (нар. 1940 р.). «До останнього подиху». Таїр Халілов – сучасний український кримськотатарський письменник. Близькість прози Халілова до філософії екзистенціалізму. «До останнього подиху» – історія життя, боротьби та любові героя твору, віддзеркалення в ній трагічної долі кримськотатарського народу. Тема депортації кримських татар та свавілля влади. Образ Бекира – людини, котра ніколи не здається. Почуття гідності героя, глибинний зв’язок зі своїм народом.
18. США. Джон Майкл Ґрін (нар. 1977). «Провина зірок». Д. Ґрін – американський письменник, автор книжок для підлітків та молоді, відеоблоґер. «Провина зірок» – розповідь про історію кохання невиліковно хворих юнака та дівчини. Образи головних героїв. Ідея цінності життя. Символіка назви твору.
19. Австралія .Маркус Френк Зузак (нар. 1975). «Крадійка книжок». Короткі відомості про митця. «Крадійка книжок» – роман про Другу світову війну. Історія життя дівчинки Лізель Мемінґер. Викриття згубного впливу нацизму у творі. Образи «маленьких людей», які опинилися в умовах фашистської системи. Ідеї людяності, добра, порятунку життя й культури. Книга як символ збереження духовності в жорстокому світу. Форми оповіді.

        Вивчаючи зарубіжну літературу в старшій школі, учні мають набути таких предметних компетентностей:

Знаннєвий компонент

Учень / учениця:

• знає ідейно-художній зміст літературних творів у контексті розвитку культури й суспільства;
• розуміє зміст прочитаного; називає літературні факти, явища, твори, імена письменників, перекладачів тощо;
• формулює визначення понять, власну думку;
• записує стислу (тези) й розширену інформацію (зокрема самостійно здобуту); пояснює літературні факти, явища, образи, теми, сюжети тощо;
• наводить приклади художніх засобів у творі, літературних фактів і явищ у контексті розвитку напрямів, течій, жанрів, стилів.

Діяльнісний компонент

Учень / учениця:

• розпізнає літературні факти, явища, напрями, течії, жанри, стилі;
• розрізняє засоби художньої виразності, індивідуальні стилі митців;
• описує персонажів, їхні риси, поведінку, умови життя, соціально-культурний контекст;
• складає план (простий, складний), таблиці, будує схеми;
• порівнює літературні факти, явища, сюжети, теми, образи, мотиви, засоби художньої виразності, особливості національних літератур;
• аналізує літературні жанри, твори (цілісно та окремі аспекти);
• класифікує літературні факти, явища, образи тощо;
• характеризує образи персонажів, образ автора;
• установлює зв’язки художньої літератури й культури, суспільства, науки; визначає літературознавчі терміни й поняття, засоби художньої виразності, їхню семантику і функції в тексті;
• виконує творчі роботи різних видів;
• планує, прогнозує розвиток сюжетів, образів, тем, ідей тощо;
• дотримується правил усного й писемного мовлення, грамотно формулює думку, позицію;
• виготовляє (самостійно) продукцію, пов’язану із вивченням зарубіжної літератури (малюнок, листівка, обкладинка, буктрейлер, презентація та ін.); уміло поводиться в різних комунікативних ситуаціях;
• використовує набутий досвід вивчення зарубіжної літератури;
• уміє орієнтуватися в колі класичної та сучасної літератури; розв’язує завдання в різних життєвих ситуаціях на підставі набутого культурного досвіду.

Ціннісний компонент

Учень / учениця:

• усвідомлює значення художньої літератури для сучасної людини й суспільства;
• обговорює прочитане;
• критично ставиться до інформації, формує власне бачення проблем;
• оцінює художню вартість творів класики й сучасності;
• висловлює судження щодо прочитаних літературних творів, образів, тем, сюжетів тощо;
• обстоює, аргументує власну позицію, думку;
• обґрунтовує ідею, думку, гіпотезу;
• узагальнює набутий культурний досвід вивчення літературних творів;
• робить висновки щодо розвитку літератури в різних країнах, взаємозв’язків української та зарубіжних літератур, зв’язків літератури й мистецтва, значення української перекладацької школи в діалозі культур.