Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з історії України у 8 класі

Розділ 1. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ у XVI – першій половині XVII ст.

Знати:

– дати укладення Литовських статутів, створення Пересопницького Євангелія, укладення Люблінської унії, Берестейської церковної унії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу», утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії;

– територіальний поділ України на початок XVІ ст., адміністративно-територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії.

Розуміти:

– поняття «вертеп», «гравюра», «колегія», «полемічна література», «рента», «сеймики», «слов’яно-греко-латинська школа», «унійна (греко-католицька) церква», «фільварок», «церковні братства»;

– значення Люблінської унії для русько-українського суспільства;

– особливості організації державної влади у Речі Посполитій;

– основні риси політичної культури Речі Посполитої: республіканські цінності (договірний характер влади; право як вища цінність, можливість суспільного діалогу);

– місце українських земель в економічній системі Речі Посполитої та Європи;

– особливості магдебурзького права на українських землях;

– укладення Берестейської унії як спроби православних ієрархів реформувати православну церкву та зробити її конкурентоспроможною;

– значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України.

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ – першої половини XVІІ ст. процеси політичного, соціально-економічного, культурного та  релігійного життя на теренах України;

– показати на карті територіальний поділ України на початок XVІ ст., адміністративнотериторіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;

– пояснювати особливості формування уявлень про Русь як окрему складову Речі Посполитій;

– знаходити в історичних джерелах факти відстоювання українською шляхтою своєї окремішності;

– схарактеризувати політичне, господарське та релігійне життя на українських землях у XVІ –першій половини XVІІ ст.;

– розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств як елементів широкого самоврядування;

– визначити причини і наслідки укладення Берестейської унії;

– оцінити значення: 1) релігійної полеміки між православними й уніатами для реформування релігійного та культурного життя; 2) утворення Острозької слов’яно-греко-латинської школи та Київської (Києво-Могилянської) колегії;

– обґрунтувати свої судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст., зокрема таких, як Василь-Костянтин

Костянтинович Острозький, Петро Могила;

– розпізнавати та характеризувати пам’ятки архітектури, споруджені в стилі ренесанс на теренах сучасної України.

Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Знати:

– дати заснування Хортицької, Томаківської, Базавлуцької, Микитинської Січей, час виникнення реєстрового козацького війська, чинності «Ординації Війська Запорозького…»;

– напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.;

– факти про участь козаків у війнах РП.

Розуміти:

– поняття «Великий кордон», «Великий Луг», «гетьман», «Запорозька Січ», «зимівник», «кіш», «козак», «козацька рада», «козацькі клейноди», «кошовий отаман», «курінь», «низове козацтво», «покозачення», «політична культура», «полк», «сотня», «реєстрове козацтво», «річкові пороги», «уходництво»;

– передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;

– затвердження урядом РП реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;

– становлення козацького стану як вихідців із різних соц. груп із різною політ. культурою, цінностями та життєвими стратегіями;

– причини козацьких повстань; характер козацьких виступів як боротьби за станові права;

– особливості залученості козаків до релігійних процесів у Речі Посполитій;

– роль вихідців із шляхетського середовища, як носіїв річпосполитської політичної культури, у боротьбі за станові козацькі права.

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;

– показати на карті об’єкти, що свідчать про формування козацького стану;

– схарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;

– описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки, пов’язані з козацтвом;

– визначати причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей; активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років, Куруківської, Переяславської угод, «Ординації Війська Запорозького…».

Розділ 3. КОЗАЦЬКА РЕВОЛЮЦІЯ середини XVII ст. І ВІЙНА ЗА СУВЕРЕНІТЕТ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ другої половини ХVІІ ст.

Знати:

– хронологічні межі козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави; дати укладення Зборівської угоди, «Березневих статей», Гадяцької угоди, Андрусівського перемир’я, Корсунської угоди, «Вічного миру», Карловицького мирного конгресу; проведення «Чорної ради» поблизу Ніжина, здійснення Чигиринських походів;

– місця основних подій козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави.

Розуміти:

– поняття «Військо Запорозьке/Гетьманщина», «Військо Низове Запорозьке/Запорозька Січ», «козацька держава», «козацька революція», «наказний гетьман», «Руїна», «суверенітет»; різницю між поняттями «Військо Запорозьке/Гетьманщина» та «Військо Запорозьке Низове/Запорозька Січ»;

– сутність козацької революції, що зумовиластворення української козацької держави;

– еволюцію повстання Богдана Хмельницького: від боротьби за станові права до війни за суверенну державу;

– Гадяцьку угоду як спадкоємність козацько-шляхетського проєкту Русі – «третього» складника Речі Посполитої;

– «Руїну» як боротьбу різних політично-соціальних проєктів розвитку козацької України.

Уміти:

– розмістити в хронологічній послідовності битви і походи козацької революції, війн під проводом Б.Хмельницького та його наступників, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами; відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період «Руїни»;

– показати на карті кордони української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв;простежити на основі карти хід боротьби за утвердження державного суверенітету на теренах сучасної України;

– розповісти про перебіг козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;

– зіставити і порівняти умови Зборівського і Білоцерківського договорів,«Березневих статей»;

– визначити передумови, причини та наслідкикозацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;

– проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами, роль козацької дипломатії у боротьбі за державність;

– обґрунтувати свої судження про військово-політичну діяльність таких історичних діячів, як Б.Хмельницький, Д.Многогрішний, І.Богун, І.Брюховецький, І.Виговський, І.Самойлович, І.Сірко, П.Тетеря, П. Дорошенко, Ю.Немирич, Ю.Хмельницький.

Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА (Гетьманщина) другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Знати:

– адміністративно-територіальний устрій, органи влади, військо, судочинство Війська Запорозького/Гетьманщини;

– особливості формування й устрою козацьких полків Слобідської України;

– зміни статусу і підпорядкування Запорожжя (Війська Запорозького Низового);

– дату підпорядкування Київської православної митрополії московському патріарху.

Розуміти:

– поняття «Генеральна рада», «генеральна старшина», «гетьман», «етнічна група», «займанщина», «козацька старшина», «політична еліта», «полк», «Слобідська Україна», «сотня»;

– сутність козацько-шляхетських форм державності;

– Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету.

Уміти:

– показати на карті адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, Слобідської України, Запорожжя (Війська Запорозького Низового);

– схарактеризувати адміністративно-територіальний, державний, політичний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини та Запорожжя (Війська

Запорозького Низового);

– схарактеризувати нову політичну еліту – козацьку старшину та її роль у боротьбі за збереження і розбудову української державності.

Розділ 5. УКРАЇНА ТА РАННЬОМОДЕРНІ ІМПЕРІЇ ХVІІІ ст.

Знати:

– основні віхи боротьби за збереження української державності;

– хронологічні межі існування Чортомлицької, Кам’янської, Олешківської, Нової (Підпільненської) Січей; періоди розгортання опришківського й гайдамацького рухів; дати остаточної ліквідації гетьманства і козацького устрою, поділів Речі Посполитої;

– землі України, що потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої.

Розуміти:

– поняття «академія», «гайдамаки», «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Кам’янська Січ», «Коліївщина», «куруци», «Нова (Підпільненська) Січ», «Олешківська Січ», «опришки», «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика»/«Бендерська конституція»), «паланка»;

– нові геополітичні реалії XVIII ст.;

– основні етапи ліквідації Російською імперією суверенітету козацької держави;

– наслідки втручання російського уряду в управління Гетьманщиною за Першої і Другої малоросійських колегій та «Правління гетьманського уряду»;

– особливості: 1) втягнення Гетьманщини у події Північної війни та міжнародних відносин початку –середини XVIII ст.; 2) становища Кримського ханства і наслідки втрати його державності;

– колонізацію Росією Півдня України як знищення, привласнення, використання вже існуючої на тих землях козацької, кримськотатарської, османської інфраструктури, господарства, здобутків;

– внесок Києво-Могилянської колегії (академії) в розвиток освіти;

– особливості розвитку культури періоду

«козацького бароко».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;

– показати на карті території Гетьманщини, Нової Січі, полків Слобідської України, українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої; райони розгортання опришківського та гайдамацького рухів;

– схарактеризувати політику Російської імперії й Австрійської держави щодо українських земель;

– встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії; опришківського та гайдамацького рухів;

– обґрунтувати свої судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

– упізнавати та характеризувати пам’ятки української культури другої половини ХVІІ –ХVІІІ ст.

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

Розуміти:

– взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств.

Уміти:

– встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;

– визначити внесок українського суспільства ХVІ –ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

– зіставляти і порівнювати типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу;

– оцінити роль козацтва в історії України.