Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з історії України в 10 класі

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Знати:

• характерні риси “короткого ХХ століття”;
• зміст понять: світова війна, політичний режим, національна держава, соціальна революція, національна революція, модернізм;
• територіальні межі розселення українців як етносу;
• етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст.;
• особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.;
• алгоритми опрацювання таких видів історичних джерел, як плакати, фото- і кінодокументи тощо).

Уміти:

• застосувати знання про періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель у першій половині ХХ ст.;
• показати на історичній карті держави -метрополії та їх колоніальні володіння; території українських земель, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини;
• зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України;
• визначити основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;
• здобувати інформацію, використовуючи підручники та зіставляти різні компоненти підручників із історії України та всесвітньої історії.

Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Знати:

• зміст понять: Перша світова війна, окупаційний режим, військове генерал-губернаторство, депортація;
• сутність українського питання напередодні війни; геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель;
• позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;
• місце, перебіг і наслідки воєнних операцій, що відбувалися на території України в 1914–1917 рр.: окупація російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини, Горлицький прорив, Брусиловський прорив, Червневий наступ, бойові дії на Чорному морі;
• бойовий шлях Легіону Українських січових стрільців;
• особливості становища українців у районах бойових дій;
• особливості російського окупаційного режиму на українських теренах, що входили до складу Австрії;
• причини розходжень українських політичних сил у ставленні до війни;
• причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні.

Уміти:

• встановити синхронність подій Першої світової війни на українських територіях, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини, і на Західному фронті;
• використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на українських землях;
• висловити аргументовані судження щодо ставлення українських політичних сил Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до світової війни;
• охарактеризувати повсякдення різних верств населення в умовах Першої світової війни;
• скласти характеристики історичних діячів: Михайла Галущинського, Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінгена (Василя Вишиваного), Андрія Жука, Григорія Коссака, Костя Левицького.

Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Знати:

• зміст понять: Українська революція, універсали УЦР, опозиція, національно-територіальна автономія, державний переворот, автономісти, самостійники, ультиматум, інтервенція;
• етапи Української революції 1917–1921 рр.;
• вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;
• наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;
• природу виникнення, причини й наслідки війн більшовицької Росії з УНР.

Уміти:

• визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події періоду;
• використовувати карту як джерело інформації про події Української революції у березні 1917 – квітні 1918 рр.;
• на основі порівняльного аналізу робити аргументовані висновки щодо основних ідей, цілей та шляхів їх досягнення українськими політичними партіями на початку Української революції;
• проаналізувати й порівняти змісти універсалів УЦР, причини і наслідки укладення УНР Брестського мирного договору;
• визначити чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.;
• визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати висловлені судження;
• давати аргументовану оцінку діяльності в період УЦР Петра Болбочана, Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Миколи Міхновського.

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

Знати:

• зміст понять: гетьманат, Директорія, Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, продовольча розкладка, Воєнний комунізм, реквізиція, політична і трудова еміграція, лінія Керзона;
• форми та основні ознаки національної державності часів Української революції: УНР за Центральної Ради, Українська Держава, УНР за Директорії, ЗУНР;
• значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України;
• особливості розбудови Армії УНР та Української Галицької армії;
• відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі, ЗУНР;
• вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську державність, визвольних змагань і державотворчих процесів в Україні на розвиток української культури;
• значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури;
• причини політичної еміграції українців, її центри та ідейні течії; напрями і наслідки трудової еміграції в 1914–1921 рр.;
• ставлення різних груп населення до революційних процесів.

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);
• оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, як гетьманат, денікінський режим, отаманщина, “воєнний комунізм”, червоний терор;
• вказати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції;
• виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів УНР, Української Держави та ЗУНР;
• висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.;
• визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1914–1921 рр.;
• розкрити роль в Українській революції Марка Безручка, Нестора Махна, Михайла Омеляновича-Павленка, Олександра Удовиченка;
• охарактеризувати державно-політичну діяльність Павла Скоропадського, Євгена Петрушевича та Симона Петлюри.

Розділ 4. ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ

Знати:

• зміст понять: комуністичний режим, сталінізм, директивна економіка, Великий терор, хлібозаготівлі, продрозкладка, розкуркулення, коренізація, українізація, Голодомор, геноцид, “чорна дошка”, Розстріляне відродження, культ особи, соціалістичне змагання, УАПЦ, соціалістичний реалізм;
• суть, засоби впровадження та наслідки непу, політики коренізації, форсованої індустріалізації, насильницької колективізації та масових репресій;
• природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;
• протиріччя між комуністичним вченням і новою економічною політикою, доктриною інтернаціоналізму та політикою коренізації, розвитком індустрії та планованою індустріалізацією, кооперуванням і колективізацією, між дійсним та визначеним конституцією 1937 р. державно-політичним статусом УРСР, пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини;
• оцінки голоду 1921–1923 рр., Голодомору і масових репресій як злочинів радянського тоталітарного режиму;
• головні місця масових розстрілів, поховань жертв Голодомору та репресій національного, регіонального і локального рівнів;
• причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР;
• мету зросійщення більшовиками України;
• взаємозалежність між встановленням єдиновладдя Сталіна, закріпленням однопартійності, переслідуванням і ліквідацією церкви та змінами в масовій свідомості людей;
• різницю між художньо-стилістичними особливостями творів, написаних митцями Розстріляного відродження, й апологетами соціалістичного реалізму.

Уміти:

• встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;
• вказати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., Голодомору, індустріальні новобудови в УСРР, місця антибільшовицьких повстань;
• визначити причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму, масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції;
• визначити особливості втягування російською владою України до складу СРСР; спроможність застосування норм конституції “соціалізму, що переміг” у повсякденному житті радянської людини в УРСР;
• –визначити особливості розвитку української культури в 1921–1939 рр.;
• обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду Українського народу;
• охарактеризувати громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Олександра Довженка, Леся Курбаса, Василя Липківського, Християна Раковського, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Олександра Шумського.

Розділ 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Знати:

• зміст понять: осадництво, пацифікація, русини, східні креси, національна кооперація, інтегральний націоналізм, український націоналістичний рух, Карпатська Січ;
• правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії,Чехословаччини;
• особливості та головні риси національної політики Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо українського населення;
• історичні умови формування ідейних течій українського руху в західноукраїнських землях;
• передумови формування та зміст теорії інтегрального націоналізму;
• вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Уміти:

• синхронізувати події політичного, соціально-економічного та культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та УСРР у 1921–1939 рр.;
• використовувати карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.;
• аргументувати особисті судження щодо діяльності Українського народно-демократичного об’єднання, Української національної партії, Української військової організації, Організації українських націоналістів;
• охарактеризувати геополітичне становище Карпатської України;
• визначити основні тенденції та протиріччя розвитку культури на західноукраїнських землях;
• скласти характеристики історичних діячів: Августина Волошина, Володимира-Сергія Залозецького-Саса, Євгена Коновальця, Василя Мудрого, Андрея Шептицького.

Розділ 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Знати:

• зміст понять: країна-агресор, пакт, радянізація, бліцкриг, окупаційний режим, евакуація, мобілізація, новий порядок, похідні групи, чорносвитники, остарбайтери, воєнний злочин, Голокост;
• природу Другої світової війни як найбільшої за проявами і наслідками трагедії в історії людства;
• зміст українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;
• цілі та напрямки німецько-радянської співпраці від серпня 1939 до червня 1941 р.;
• причини, зміст та наслідки політики радянізації Західної України;
• основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої світової війни;
• вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення;
• причини польсько-українського протистояння, роль німецької окупаційної влади та радянських партизанів у його загостренні;
• природу виникнення та наслідки явищ часів війни: Голокосту, таборів смерті, тактики “випаленої землі”, депортацій етнічних груп і народів;
• причини розколу ОУН, виникнення українського визвольного руху та його військово політичної формації – УПА;
• руйнівні наслідки Другої світової війни для України;
• вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації, у вигнанні) та повсякденне життя українців.

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;
• використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту, адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України;
• висловити аргументовані судження щодо анексії Радянським Союзом у 1939–1940 рр. і радянізації нових українських територій, політичного та соціально-економічного становища в Україні напередодні німецько-радянської війни, правового статусу громадян на анексованих територіях;
• пояснити причини і наслідки окупації України та польсько-українського протистояння;
• обстоювати власні судження щодо ролі й місця українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни та
• вирішення українського питання на завершальному етапі війни;
• визначити тенденції розвитку національної культури воєнної доби;
• дати історичну оцінку масштабам втрат українського народу від воєнних дій, злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, виявляти розуміння глибини трагедії українців як бездержавної нації в той час;
• охарактеризувати одну з історичних постатей часів війни: Івана Багряного, Олени Вітер, Кузьми Дерев’янка, Олександра Довженка, Сидора Ковпака, Івана Кожедуба, Василя Порика, Олени Теліги, Ігоря Сікорського, Амета-Хана Султана;
• висловити аргументовані судження щодо діяльності Степана Бандери, Тараса Бульби (Боровця), Андрія Мельника, Кирила Осьмака, Романа Шухевича в українському визвольному русі періоду Другої світової війни.