Мандрівний фестиваль документального кіно

1 грудня 2015р. до нашої школи-ліцею  завітав мандрівний фестиваль документального кіно. Це захід, який присвячений документальному кіно на правову тематику. Загалом у ньому задіяні 20 шкіл області, пощастило й нам. Перед учнями  школи-ліцею виступив один із його організаторів Володимир Ханас. Він  розповів  про те, що основною їх аудиторією є молодь,   яким транслюють фільми про права людини. Запропоновані стрічки не потребують обговорень перед показом, натомість просять глядачів  поділитися враженнями або ж написати відгуки. Таких фільмів немає в інтернеті, доступ до них обмежений, права захищені. Отож,  для перегляду  нашим учням організатори запропонували фільм про певні фільми «Просто діти».   

Було багато охочих поділитись враженнями про побачене. Ось кілька з них.

Благуляк Олена учениця 8Бкласу

Я переглянула фільм про права людини. З самого початку він мене вразив та зацікавив своєю історією. У ньому йдеться про звичайних людей, дітей, які намагаються відстояти свої права і докладають всі зусилля , тому що  їм не байдужа власна доля, а головне – доля один одного. Мене приємно вразило те, як вони згруповано йшли до своєї мети, думаючи не тільки  про себе, а й про інших. Власним  прикладом вони показали, що якщо ти щось розпочав, то повинен це завершити, незважаючи ні на що. Потрібно заручитися підтримкою друзів та однодумців і захищати права громади. Цей фільм мене навчив і показав, що в кожен з нас має права, які повинен відстоювати, і це повинно бути невід’ємною частиною нашого життя.

Іванійчук Арсен учень 9Гкласу

Чесно кажучи, цей фільм залишив у мене неприємний «присмак». Питання нехтування владою нижчими верствами населення в бідних країнах є дуже актуальним. Влада часто забуває хто і навіщо її обрав, працюючи лише на зовнішню політику. Ситуація зі знесенням бідних кварталів у Бразилії демонструє весь цинізм   світового суспільства на фоні розквіту демократії. Сім’ї насильно розлучались лише для того, щоб багаті європейці могли приїхати подивитись на ігри чемпіонату світу з футболу.

Історій, які демонструють реальне ставлення «вищого» світу до людей з бідних регіонів нашої планети, є доволі багато. Про них можна розповідати довго, але бразильська ситуація є найбільш іронічною, навіть з нотками «гумору».

Підсумовуючи, я скажу, що людству необхідно пройти ще довгий шлях до реальної рівності усіх людей, і нас, жителів європейської країни, це стосується в першу чергу. Шлях до реальних революційних змін  лежить через революцію в свідомості.

Фільм мені сподобався, він спонукає реальніше оцінювати стан справ навколо прав людини.

Щиро дякуємо організаторам мандрівного фестивалю за те, що завітали саме до нас.