Тема 1. Вступ

• Біологія — наука про життя.
• Основні властивості живого.
• Науки, що вивчають життя.
• Різноманітність життя (на прикладах представників основних груп живої природи).
• Поняття про віруси.
• Методи біологічних досліджень організмів.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

оперує термінами:

– біологія, спостереження, експеримент

називає:

– основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем);

наводить приклади:

– основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби);

– методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент)

Тема 2. Клітина

• Клітина — одиниця живого.
• Збільшувальні прилади (лупа, мікроскопи). Історія вивчення клітини.
• Загальний план будови клітини.
• Будова рослинної і тваринної клітини.
• Основні властивості клітини (ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем).
• Основні положення клітинної теорії.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

оперує термінами:

– клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля

називає:

– основні елементи світлового мікроскопа;

 – основні властивості клітини: ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем;

наводить приклади:

– складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

порівнює:

рослинну і тваринну клітину

Тема 3. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності

• Бактерії — найменші одноклітинні організми.
• Одноклітинні організми (на прикладі хламідомонади, представників діатомових водоростей, евглени, амеби, інфузорії).
• Приклади представників одноклітинних Паразитичні одноклітинні організми.
• Середовища існування одноклітинних організмів, їхні процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини.
• Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва).

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

оперує термінами:

– бактерії, одноклітинні організми, колоніальні організми, багатоклітинні організми

називає:

– середовища існування одноклітинних організмів;

– ознаки бактеріальної клітини;

наводить приклади:

– одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів без тканин;

знає:

– особливості будови одноклітинних;

розуміє:

– процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух)

Тема 4. Рослини

• Рослина — живий організм.
• Фотосинтез як характерна особливість рослин, живлення, дихання, рухи рослин.
• Будова рослини. Тканини рослин. Органи рослин.
• Корінь, пагін: будова та основні функції.
• Різноманітність і видозміни вегетативних органів.
• Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Вегетативне розмноження рослин.
• Квітка. Суцвіття. Запилення. Запліднення.
• Насінина. Плід. Способи поширення.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

оперує термінами:

– рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід

називає:

– основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);

– умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин;

– умови, за яких відбувається фотосинтез;

– форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);

наводить приклади:

– тканин, органів рослин;

– способів запилення;

– способів розмноження рослин (3-4);

– рухів рослин;

– рослин з видозмінами кореня (3-4),

– рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4);

– рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3-4);

пояснює:

– запилення та запліднення;

характеризує:

– будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;

– бруньку як зачаток пагона;

– квітку як орган насіннєвого розмноження рослин

Тема 5. Різноманітність рослин

• Способи класифікації рослин (за середовищем існування, будовою, розмноженням, тощо).
• Водорості (зелені, бурі, червоні).
• Мохи.
• Папороті, хвощі, плауни.
• Голонасінні.
• Покритонасінні (Квіткові).
• Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури).
  Життєві форми рослин.
• Рослинні угруповання.
• Значення рослин для існування життя на планеті Земля.
• Значення рослин для людини.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

оперує термінами:

– рослинні угруповання, водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні, Червона книга України

називає:

– середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

– групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

– основні життєві форми рослин;

– основні екологічні групи рослин;

– основні типи рослинних угруповань;

– рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади:

– водоростей (2-3);

– мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);

– голонасінних і покритонасінних рослин (4-5);

– рослин різних екологічних груп (2-3);

– рослин різних життєвих форм (4-5);

– панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

– пристосувань рослин до середовища існування (4-5);

розуміє:

особливості розмноження рослин спорами та насінням

Тема 6. Гриби

• Особливості живлення, життєдіяльності та будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло.
• Розмноження та поширення грибів.
• Групи грибів: симбіотичні — мікоризоутворюючі шапинкові гриби; лишайники;
• сапротрофні — цвільові гриби, дріжджі; паразитичні (на прикладі трутовиків і збудників мікозів людини).
• Значення грибів у природі та житті людини.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

оперує термінами:

– гриби, лишайники

називає:

– найпоширеніші види грибів своєї місцевості;

– ознаки грибної клітини;

– спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;

– основні групи грибів за їх способом живлення;

– способи розмноження та поширення грибів;

– групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті);

наводить приклади:

– їстівних та отруйних грибів свого краю;

– співіснування грибів з рослинами;

характеризує:

– особливості живлення грибів;

– будову грибниці, плодового тіла;

– будову лишайників